Документалістика війни чи втручання в особистий простір: у мережі виник скандал навколо публікацій фотографій поранених після атаки на Київ
У мережі розгорівся гучний скандал довкола фотографій наслідків ракетного удару по Києву в ніч на 24 квітня. Центром обговорення стали кадри, зроблені відомими фотожурналістами — Владом та Оленою Ліберовими, а також Євгеном Малолєткою.
Їх розкритикували за публікацію зображень поранених, оголених і закривавлених людей без явного дозволу. Частина користувачів соцмереж назвала це неетичним та втручанням у приватне життя. Втім, інші — навпаки стали на захист документалістів, наголошуючи на важливості правдивого показу жорстокої реальності війни.
Атака на Київ і кадри з місця трагедії
У ніч на 24 квітня російські війська знову завдали масованого удару по Україні, зокрема й по столиці. Внаслідок обстрілів балістичними ракетами та дронами постраждали п’ять районів Києва. Щонайменше 12 людей загинули, серед них — жителі Святошинського району. Саме туди й попрямували фотографи Ліберови.
«Ми бачили момент прильоту просто з балкона, і одразу поїхали туди. Побачили дим, жахливі наслідки. Рятувальники працювали, поки ще тривала атака. Людей витягали з-під завалів просто під звуки пролітаючих шахедів», — розповідає Влада Ліберова.
Фотографи зафіксували ці моменти і швидко опублікували знімки у соцмережах. Один із дописів Ліберових набрав майже 230 тисяч реакцій. Але найбільше обговорення викликало фото пораненої жінки з оголеними грудьми.
Знімок швидко видалили. Але дискусія залишилась. Фотографи пояснили: на фото не було видно обличчя, і коли вони фіксували кадр — не бачили, що видно груди. Їх мета — показати біль, а не тіло.
«Мені дивно, що навіть поранена жінка все ще сприймається деякими людьми як об’єкт. Ми бачили людину, її біль, і хотіли показати саме це. Якщо комусь важко — ми готові чути і враховувати це в майбутньому», — заявила документалістка.
Критиці піддали й кадр, зроблений іншим відомим фотожурналістом Євгеном Малолєткою. На фото — оголений постраждалий чоловік, якого виносять рятувальники.
Чи справді такі фото допустимі: відповідь журналістів
Фотокореспондент Ян Доброносов став на захист колег. У сюжеті Сніданку з 1+1 він нагадав, що журналісти не запускають ракети, а лише документують їх наслідки.
«Хто винен у трагедії? Не Ліберови, не Малолєтка. Так, дискусія про етичність важлива. Але давайте згадаємо Бучу. Може, і це не варто було знімати? А світ мав це побачити», — коментує кореспондент.
Український журналіст і медіакритик Отар Довженко пояснив, що для журналістів існують чіткі етичні правила: не втручатися в особисте життя та не публікувати зображення людей без згоди. Проте якщо фото публікуються лише у соцмережах, то ці норми не мають чіткої сили.
Дружина полоненого військового також поділилась своєю історією. Коли її чоловіка звільнили, його фото до і після миттєво поширились у мережі.
«Я була у вразливому стані. Це було вторгнення в мій особистий простір. Але мій чоловік сказав: Нехай весь світ бачить, що ці нелюди роблять. А свекор додав: Це не лише наша справа — це ілюстрація війни».
Вона зазначила, що у цій боротьбі особисті кордони змінюються і ми всі стаємо публічними. Але важливо дати право голосу постраждалим: чи хочуть вони, щоб їх біль бачив увесь світ.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Гучне розслідування, яке триває понад рік: стали відомі нові подробиці справи про вбивство підлітка у фунікулері
