Панеттоне, штолен чи коломба: експертка пояснила, які є різновиди випічки на Великдень і яку можна вважати традиційною паскою
Напередодні Великодня в магазинах з’являється все більше нової різноманітної святкової випічки. Однак деякі стверджують, що подібні смаколики не відповідають традиціям. Та чи справді це так - пояснила експертка.
Дослідниця гастрокультури та антропологиня Олена Брайченко у Сніданку з 1+1 розповіла про те, як змінюється українська гастрономічна традиція та чому варто відмовитися від консервативного сприйняття нашої культури.
Навколо паски в українському суспільстві формується глибоко символічна історія. Одним із останніх гучних прикладів став візит Принца Гаррі до України. Йому подарували українську паску, спечену бабусями із Сумщини, а зроблена вона була із особливого борошна, зібраного з розмінованих полів. І хоча цей жест ніс у собі важливу культурну репрезентацію України, у мережі все ж з’явилися критичні коментарі, мовляв, це не справжня паска, а радше «куліч», а значить — не українське.
«Добре, що ці коментарі не перекладаються англійською. Насправді, через подібні обговорення люди частково знімають стрес, але забувають головне — обрядова їжа виконує функцію символу. Її головна мета — об’єднувати, а не роз’єднувати», — зауважує Брайченко.
Дослідниця стверджує: сучасна культура — динамічна. Вона змінюється, реагує на зовнішні впливи, адаптується. Тож немає нічого дивного в тому, що на наших столах з’являється щось нове, іноземне, або трендове.
«До XVIII століття в Софії Київській замовляли на паску імбир, родзинки, шафран. Ці спеції не були притаманні нашій кухні — їх імпортували. Але це не робить паску неукраїнською», — пояснює Олена.
Особливості української паски
У різних регіонах України паска мала різні назви та вигляд, наприклад, була паска, була баба, був папушник. Десь її прикрашали хрестом, десь косичкою. І всі ці варіанти — частина нашої гастрономічної спадщини.
«Немає одного правильного рецепту паски. Найкращий той, який зберігся у вашій родині, або який ви створили самі», — наголошує дослідниця.
Тож якщо на вашому великодньому столі стоять і традиційна домашня паска, і куплений в магазині панеттоне — це просто ще одна форма святкування.
Чому панеттоне не загрожує українській ідентичності
«Часом люди купують панеттоне, бо його починають продавати раніше за паски. Або тому що їм подобається інший смак. Це нормально. Це не зрада», — каже Олена Брайченко.
За словами експертки, вибір між ними не повинен бути політичним. Ба більше, українська паска вже частково комерціалізована, і шефи активно експериментують із нею. А нещодавно в українських рестораціях стали з'являтись і папушники.
«Хотілося б, аби українська паска продавалася в Італії чи Лондоні так само, як у нас продається панеттоне. Щоб ми не лише запозичували, а й експортували нашу гастрономічну культуру», — каже дослідниця.
Олена наголошує, що наша ідентичність формується не лише через рецепти, а й через досвід, спогади, символи. Паска — один із них. І варто дозволити цьому символу жити, дихати, еволюціонувати. Бо саме так і народжуються нові традиції, які через десятиліття стануть класикою.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Шоколадна, класична та навіть з халвою: ведучі 1+1 Україна поділилися найсмачнішими рецептами пасок
